умебльований
УМЕБЛЬО́ВАНИЙ (ВМЕБЛЬО́ВАНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до умеблюва́ти (вмеблюва́ти).
Він ходив по умебльованім із великим смаком кабінеті (І. Франко);
Помешкання Мержинського в Мінську. Середня, бідно умебльована кімната (Л. Смілянський);
Люкс – двокімнатний номер з кімнатою для приймання відвідувачів, трохи краще вмебльований, аніж напівлюкс (із журн.);
Кожній сім'ї надається житло у будинках, належно обладнаних і вмебльованих (з газ.);
// у знач. прикм.
П'ятеро дітей-сиріт у передноворіччя змогли увійти у власний відремонтований і вмебльований дім (з газ.);
Триповерховий умебльований будинок в Карпатах;
// умебльо́вано (вмебльо́вано), безос. пред.
Будинок умебльовано.
Словник української мови (СУМ-20)