Словник української мови в 11 томах

умотивований

УМОТИВО́ВАНИЙ (ВМОТИВО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до умотивува́ти.

В гострому і цікавому сюжеті повісті [«Таємниця Соколиного бору» Ю. Збанацького] наявні пригодницькі елементи. Майстерно введені в сюжетну тканину і добре вмотивовані, вони допомагають глибше розкрити основну ідею твору (Іст. укр. літ., II, 1956, 336);

Шевченко розуміє вимоги часу і відчуває, що на порядку денному сучасного йому літературного життя стоять роман і повість, в яких можна глибше, повніше розкрити дійсність: і економічні відносини тогочасного суспільства, і поведінку героїв, умотивовану соціальними умовами життя (Рад. літ-во, 3, 1963, 36).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. умотивований — умотиво́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. умотивований — УМОТИВО́ВАНИЙ (ВМОТИВО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до умотивува́ти. В гострому і цікавому сюжеті повісті “Таємниця Соколиного бору” Ю. Збанацького наявні пригодницькі елементи.  Словник української мови у 20 томах
  3. умотивований — (вмотивований), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до умотивувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. умотивований — ПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який дозволяє, примушує переконатися в чомусь), ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, УМОТИВО́ВАНИЙ, АРГУМЕНТО́ВАНИЙ, ДОКАЗО́ВИЙ, ДОВІДНИ́Й, ВАГО́МИЙ, РЕЗО́ННИЙ (підкріплений розумними аргументами)...  Словник синонімів української мови