умотивованість

УМОТИВО́ВАНІСТЬ (ВМОТИВО́ВАНІСТЬ), ності, ж. Абстр. ім. до умотиво́ваний.

Борючись за високу ідейність та художність, Леся Українка насамперед відстоювала психологічну достовірність і вмотивованість образу, логіку почуття й думки (Рад. літ-во, 2, 1965, 21).

Значення в інших словниках

1. умотивованість — умотиво́ваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. умотивованість — УМОТИВО́ВАНІСТЬ (ВМОТИВО́ВАНІСТЬ), ності, ж. Абстр. ім. до умотиво́ваний. Борючись за високу ідейність та художність, Леся Українка насамперед відстоювала психологічну достовірність і вмотивованість образу, логіку почуття й думки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. умотивованість — (вмотивованість), -ності, ж. Абстр. ім. до умотивований.  Великий тлумачний словник сучасної мови