1. Словник української мови в 11 томах

умотивованість

УМОТИВО́ВАНІСТЬ (ВМОТИВО́ВАНІСТЬ), ності, ж. Абстр. ім. до умотиво́ваний.

Борючись за високу ідейність та художність, Леся Українка насамперед відстоювала психологічну достовірність і вмотивованість образу, логіку почуття й думки (Рад. літ-во, 2, 1965, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умотивованість — умотиво́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. умотивованість — УМОТИВО́ВАНІСТЬ (ВМОТИВО́ВАНІСТЬ), ності, ж. Абстр. ім. до умотиво́ваний. Борючись за високу ідейність та художність, Леся Українка насамперед відстоювала психологічну достовірність і вмотивованість образу, логіку почуття й думки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. умотивованість — (вмотивованість), -ності, ж. Абстр. ім. до умотивований. Великий тлумачний словник сучасної мови