1. Словник української мови у 20 томах

умотивованість

УМОТИВО́ВАНІСТЬ (ВМОТИВО́ВАНІСТЬ), ності, ж.

Абстр. ім. до умотиво́ваний.

Борючись за високу ідейність та художність, Леся Українка насамперед відстоювала психологічну достовірність і вмотивованість образу, логіку почуття й думки (з наук. літ.);

До параметрів вистави тогочасного агіттеатру автор відносить стрімкий сюжет, напружену композицію дії, актуальний конфлікт, психологічну вмотивованість персонажів (з наук. літ.);

Умотивованість та функціональність галюцинаційних химер у повісті логічна й прочитується як прийоми модерністичної поетики (з наук. літ.);

Аналізуючи внутрішню вмотивованість, природу українських народних і релігійних свят, доходимо висновку про те, що вони були добрими, гуманними, в них відсутні жодні елементи жорстокості, прояви насильства й зла (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умотивованість — умотиво́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. умотивованість — (вмотивованість), -ності, ж. Абстр. ім. до умотивований. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. умотивованість — УМОТИВО́ВАНІСТЬ (ВМОТИВО́ВАНІСТЬ), ності, ж. Абстр. ім. до умотиво́ваний. Борючись за високу ідейність та художність, Леся Українка насамперед відстоювала психологічну достовірність і вмотивованість образу, логіку почуття й думки (Рад. літ-во, 2, 1965, 21). Словник української мови в 11 томах