умотивованість
умотиво́ваність
(вмотивованість), -ності, ж.
Абстр. ім. до умотивований.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умотивованість — умотиво́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- умотивованість — УМОТИВО́ВАНІСТЬ (ВМОТИВО́ВАНІСТЬ), ності, ж. Абстр. ім. до умотиво́ваний. Борючись за високу ідейність та художність, Леся Українка насамперед відстоювала психологічну достовірність і вмотивованість образу, логіку почуття й думки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- умотивованість — УМОТИВО́ВАНІСТЬ (ВМОТИВО́ВАНІСТЬ), ності, ж. Абстр. ім. до умотиво́ваний. Борючись за високу ідейність та художність, Леся Українка насамперед відстоювала психологічну достовірність і вмотивованість образу, логіку почуття й думки (Рад. літ-во, 2, 1965, 21). Словник української мови в 11 томах