унизаний
УНИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до униза́ти.
В саду.. посхилялися пругами віти, мов добірним намистом унизані доходжалою садовиною (Вас., II, 1959, 65);
Він з дитинства любив маяки, що ними був унизаний острів (Загреб., Європа 45, 1959, 165).
Словник української мови (СУМ-11)