унизаний

уни́заний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до унизати.

|| унизано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. унизаний — уни́заний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. унизаний — УНИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до униза́ти. В саду .. посхилялися пругами віти, мов добірним намистом унизані доходжалою садовиною (С. Васильченко); Він з дитинства любив маяки, що ними був унизаний острів (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
3. унизаний — УНИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до униза́ти. В саду.. посхилялися пругами віти, мов добірним намистом унизані доходжалою садовиною (Вас., II, 1959, 65); Він з дитинства любив маяки, що ними був унизаний острів (Загреб., Європа 45, 1959, 165).  Словник української мови в 11 томах