упильнувати
УПИЛЬНУВА́ТИ (ВПИЛЬНУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. і неперех., розм. Пильнуючи, підстерегти.
Не минала кара і недбалого лісника, що не приміг впильнувати малого злочинця (Вовчок, VI, 1956, 301);
// Зберегти.
[Степан:] Сама Хведоска покохала Романа, сама й талан свій пильнуватиме; а не впильнує, сама й пошкодує!.. (Кроп., II, 1958, 66).
Словник української мови (СУМ-11)