упинятися
УПИНЯ́ТИСЯ (ВПИНЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УПИНИ́ТИСЯ (ВПИНИ́ТИСЯ), упиню́ся, упи́нишся, док., розм.
1. Переставати, стримуватися;
// Припинятися.
Звечора, як знялась хуртовина — не дай боже! — і досі ще не впинилась (Григ., Вибр., 1959, 29).
2. Переставати текти (про сльози).
Упинились-таки сльози в Горпини, щоки просохли, хоч і червоніли (Мирний, І, 1954, 224).
Словник української мови (СУМ-11)