упокорюватися

УПОКО́РЮВАТИСЯ (ВПОКО́РЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УПОКО́РИТИСЯ (ВПОКО́РИТИСЯ), рюся, ришся, док.

1. Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі.

Сташка просила пробачення, хоч не почувала за собою жодної вини, хоч зроду-віку так не упокорювалась ні перед ким (Вільде, Сестри.., 1958, 549).

2. тільки недок. Пас. до упоко́рювати.

Значення в інших словниках

1. упокорюватися — упоко́рюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. упокорюватися — див. коритися  Словник синонімів Вусика
3. упокорюватися — УПОКО́РЮВАТИСЯ (ВПОКО́РЮВАТИСЯ), ююся, юєшся і УПОКОРЯ́ТИСЯ (ВПОКОРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УПОКО́РИТИСЯ (ВПОКО́РИТИСЯ), рюся, ришся, док. 1. Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі.  Словник української мови у 20 томах
4. упокорюватися — (впокорюватися), -ююся, -юєшся, упокорятися (впокорятися), -яюся, -яєшся, недок., упокоритися (впокоритися), -рюся, -ришся, док. 1》 Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі. 2》 тільки недок. Пас. до упокорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. упокорюватися — Упоко́рюватися, -рююся, -рюєшся; упоко́ритися, -ко́рюся, -ко́ришся, -ряться перед ким  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)