упокорюватися

УПОКО́РЮВАТИСЯ (ВПОКО́РЮВАТИСЯ), ююся, юєшся і УПОКОРЯ́ТИСЯ (ВПОКОРЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УПОКО́РИТИСЯ (ВПОКО́РИТИСЯ), рюся, ришся, док.

1. Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі.

Мардохей з роду юдеїв, ти почав впокорятися перед ним, падаючи, впадеш (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Сташка просила пробачення, хоч не почувала за собою жодної вини, хоч зроду-віку так не упокорювалась ні перед ким (Ірина Вільде);

– Мамо! – почала було Варя, але Ярина Федорівна її різко перебила: – Покинь, я тобі кажу, мамкати! .. І Варя змовкла. І Варя, можна сказати, упокорилась (М. Хвильовий).

2. тільки недок. Пас. до упоко́рювати.

Значення в інших словниках

1. упокорюватися — упоко́рюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. упокорюватися — див. коритися  Словник синонімів Вусика
3. упокорюватися — (впокорюватися), -ююся, -юєшся, упокорятися (впокорятися), -яюся, -яєшся, недок., упокоритися (впокоритися), -рюся, -ришся, док. 1》 Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі. 2》 тільки недок. Пас. до упокорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. упокорюватися — Упоко́рюватися, -рююся, -рюєшся; упоко́ритися, -ко́рюся, -ко́ришся, -ряться перед ким  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. упокорюватися — УПОКО́РЮВАТИСЯ (ВПОКО́РЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УПОКО́РИТИСЯ (ВПОКО́РИТИСЯ), рюся, ришся, док. 1. Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі.  Словник української мови в 11 томах