упольований
УПОЛЬО́ВАНИЙ (ВПОЛЬО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уполюва́ти.
За кам’яної доби у гротах.. палахкотіли веселі вогнища, над якими первісні мисливці смажили м’ясо упольованих тварин (Рад. Укр., 19.IV 1964, 3).
Словник української мови (СУМ-11)