1. Словник української мови в 11 томах

упольований

УПОЛЬО́ВАНИЙ (ВПОЛЬО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уполюва́ти.

За кам’яної доби у гротах.. палахкотіли веселі вогнища, над якими первісні мисливці смажили м’ясо упольованих тварин (Рад. Укр., 19.IV 1964, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упольований — упольо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. упольований — УПОЛЬО́ВАНИЙ (ВПОЛЬО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уполюва́ти. Він [Мустафа] покликав Баязида до себе і влаштував йому пишну зустріч, для якої засмажено було цілого оленя, впольованого в горах (П. Загребельний); За кам'яної доби у гротах .. Словник української мови у 20 томах
  3. упольований — (впольований), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уполювати (вполювати). || упольовано (впольовано), безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови