1. Словник української мови у 20 томах

упольований

УПОЛЬО́ВАНИЙ (ВПОЛЬО́ВАНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до уполюва́ти.

Він [Мустафа] покликав Баязида до себе і влаштував йому пишну зустріч, для якої засмажено було цілого оленя, впольованого в горах (П. Загребельний);

За кам'яної доби у гротах .. палахкотіли веселі вогнища, над якими первісні мисливці смажили м'ясо упольованих тварин (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упольований — упольо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. упольований — (впольований), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уполювати (вполювати). || упольовано (впольовано), безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. упольований — УПОЛЬО́ВАНИЙ (ВПОЛЬО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уполюва́ти. За кам’яної доби у гротах.. палахкотіли веселі вогнища, над якими первісні мисливці смажили м’ясо упольованих тварин (Рад. Укр., 19.IV 1964, 3). Словник української мови в 11 томах