упольований
упольо́ваний
(впольований), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до уполювати (вполювати).
|| упольовано (впольовано), безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упольований — упольо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- упольований — УПОЛЬО́ВАНИЙ (ВПОЛЬО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уполюва́ти. Він [Мустафа] покликав Баязида до себе і влаштував йому пишну зустріч, для якої засмажено було цілого оленя, впольованого в горах (П. Загребельний); За кам'яної доби у гротах .. Словник української мови у 20 томах
- упольований — УПОЛЬО́ВАНИЙ (ВПОЛЬО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уполюва́ти. За кам’яної доби у гротах.. палахкотіли веселі вогнища, над якими первісні мисливці смажили м’ясо упольованих тварин (Рад. Укр., 19.IV 1964, 3). Словник української мови в 11 томах