уполювати

уполюва́ти

(вполювати), -юю, -юєш, док., перех.

Добути на полюванні (тварину).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уполювати — уполюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уполювати — УПОЛЮВА́ТИ див. упольо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. уполювати — убива́ти / уби́ти двох зайці́в (два за́йці). Домагатися одночасного здійснення двох різних справ. Долгін думав, що вбиває двох зайців — доводить Куцевичу, який він йому відданий, і водночас ставить його в становище якоїсь залежності (Н. Фразеологічний словник української мови
  4. уполювати — УПОЛЮВА́ТИ (ВПОЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, док., перех. Добути на полюванні (тварину). — А ми з Мундзьом, бач, якого звіра уполювали! — І показав [Тоньо] кленя (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. уполювати — Уполювати, -люю, -єш гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали. К. ЧР. 210. Словник української мови Грінченка