уполювати

убива́ти / уби́ти двох зайці́в (два за́йці). Домагатися одночасного здійснення двох різних справ. Долгін думав, що вбиває двох зайців — доводить Куцевичу, який він йому відданий, і водночас ставить його в становище якоїсь залежності (Н. Рибак); Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо ґрунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Г. Коцюба); Заруба цим .. убив одразу двох зайців. Найзапекліша самогонщиця кинула шинкарювати, а старий учитель здобув собі добру хазяйку (В. Кучер). уполюва́ти (уколо́шкати) (аж) двох зайці́в. Все це допоможе уполювати зразу аж двох зайців (І. Головченко і О. Мусієнко.); Цей кучерявий (Богдан) хоче двох зайців уколошкати — і мул вийняти із ставка, і родючість ґрунту підвищити (В. Большак).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уполювати — уполюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уполювати — УПОЛЮВА́ТИ див. упольо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. уполювати — (вполювати), -юю, -юєш, док., перех. Добути на полюванні (тварину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уполювати — УПОЛЮВА́ТИ (ВПОЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, док., перех. Добути на полюванні (тварину). — А ми з Мундзьом, бач, якого звіра уполювали! — І показав [Тоньо] кленя (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. уполювати — Уполювати, -люю, -єш гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали. К. ЧР. 210. Словник української мови Грінченка