упряжка

в одні́й упря́жці з ким. Спільно, заодно з ким-небудь (виступати, працювати, діяти і т. ін.). Бачити свого колегу, народного вчителя, в парі з Миною Омельковичем, в одній з ним упряжці,— ні, цього я, вбийте, не збагну… (О. Гончар); — Що ж, братеніку рідненький, як не крутися, а, видно, нам удвох в одній упряжці не йти — доведеться ділитися (М. Стельмах).

іти́ в одні́й упря́жці перев. кому. Спільно діяти, докладаючи певних зусиль у досягненні чого-небудь. — Як там не є, а нам іти в одній упряжці, Олексію Гнатовичу (І. Цюпа); Що ж, братенику, видно, нам удвох в одній упряжці не йти — доведеться ділитися (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упряжка — упря́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. упряжка — [упр’ажка] -жкие, д. і м. -р'аз'ц'і, р. мн. -жок Орфоепічний словник української мови
  3. упряжка — Запряг, упруг Словник чужослів Павло Штепа
  4. упряжка — УПРЯ́ЖКА, и, ж. 1. Кілька коней (волів, оленів, собак і т. ін.), запряжених разом. Явтух Каленикович обходить упряжку, поправляє перекрученого посторонка, вуздечку, пересуває наритника. Словник української мови у 20 томах
  5. упряжка — -и, ж. 1》 Кілька коней (волів, оленів, собак і т. ін.), запряжених разом. 2》 Перебування в упряжі, в запряженому стані. || перен. Про спільне перебування де-небудь, спільні зусилля, дії кого-небудь. 3》 Те саме, що упряж 1). 4》 заст., гірн. Робоча зміна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. упряжка — У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В. Словник синонімів української мови
  7. упряжка — УПРЯ́ЖКА, и, ж. 1. Кілька коней (волів, оленів, собак і т. ін.), запряжених разом. Явтух Каленикович обходить упряжку, поправляє перекрученого посторонка, вуздечку, пересуває наритника. Словник української мови в 11 томах