1. Словник синонімів української мови

упряжка

У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В. Кучер); Іноді новобранці виразно відчували запах дьогтю і кінського поту — то пахла кінська ремінна збруя, що лежала жужмом біля гарби (Григорій Тютюнник); Запрягайте коні в шори, коні воронії (пісня); Старий.. поправив упряжку та натягнув віжки, готовий рушати в дорогу (Д. Бедзик); Промчали через садок перепуджені коні в запряжці і без їздового (О. Гончар); Не знав (кінь) запрягу і з неприхованою зневагою дивився на тих жалюгідних коняг, що тягли по розмоклій дорозі купецькі повози (П. Загребельний).

УПРЯ́ЖКА (кілька коней, оленів, собак і т. ін., запряжених разом), ЗАПРЯ́ЖКА. Біля школи.. стояли упряжки: кінські, оленячі, собачі (В. Гжицький); Вітер мчав, наче чукча на нартах із запряжкою в десять тисяч собак (М. Трублаїні).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упряжка — упря́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. упряжка — [упр’ажка] -жкие, д. і м. -р'аз'ц'і, р. мн. -жок Орфоепічний словник української мови
  3. упряжка — Запряг, упруг Словник чужослів Павло Штепа
  4. упряжка — УПРЯ́ЖКА, и, ж. 1. Кілька коней (волів, оленів, собак і т. ін.), запряжених разом. Явтух Каленикович обходить упряжку, поправляє перекрученого посторонка, вуздечку, пересуває наритника. Словник української мови у 20 томах
  5. упряжка — -и, ж. 1》 Кілька коней (волів, оленів, собак і т. ін.), запряжених разом. 2》 Перебування в упряжі, в запряженому стані. || перен. Про спільне перебування де-небудь, спільні зусилля, дії кого-небудь. 3》 Те саме, що упряж 1). 4》 заст., гірн. Робоча зміна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. упряжка — в одні́й упря́жці з ким. Спільно, заодно з ким-небудь (виступати, працювати, діяти і т. ін.). Бачити свого колегу, народного вчителя, в парі з Миною Омельковичем, в одній з ним упряжці,— ні, цього я, вбийте, не збагну… (О. Фразеологічний словник української мови
  7. упряжка — УПРЯ́ЖКА, и, ж. 1. Кілька коней (волів, оленів, собак і т. ін.), запряжених разом. Явтух Каленикович обходить упряжку, поправляє перекрученого посторонка, вуздечку, пересуває наритника. Словник української мови в 11 томах