упряж
У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В. Кучер); Іноді новобранці виразно відчували запах дьогтю і кінського поту — то пахла кінська ремінна збруя, що лежала жужмом біля гарби (Григорій Тютюнник); Запрягайте коні в шори, коні воронії (пісня); Старий.. поправив упряжку та натягнув віжки, готовий рушати в дорогу (Д. Бедзик); Промчали через садок перепуджені коні в запряжці і без їздового (О. Гончар); Не знав (кінь) запрягу і з неприхованою зневагою дивився на тих жалюгідних коняг, що тягли по розмоклій дорозі купецькі повози (П. Загребельний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упряж — у́пряж іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- упряж — див. начиння Словник синонімів Вусика
- упряж — -і, ж. 1》 Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та інших тварин. || перен., розм. Про тяжку, здебільшого примусову працю, службу. || Спосіб запрягання. 2》 зал. Зчіпний пристрій у вагонах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упряж — У́ПРЯЖ, і, ж. 1. Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та ін. тварин. Мужики ставали з плугами .. й поправляли упряж на конях (Л. Мартович); Коні задоволено пирхають, клацають упряжжю й копитами (В. Словник української мови у 20 томах
- упряж — Ремені, паси, посторонки та ін. знаряддя, що дають змогу використовувати тварину в запряжці; напр., у. хомутова, ярмова, шорна, шлеї та ін. Універсальний словник-енциклопедія
- упряж — У́ПРЯЖ, і, ж. 1. Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та ін. тварин. Мужики ставали з плугами.. й поправляли упряж на конях (Март., Тв., 1954, 98); Мчали санки, покрикували візники, тендітно дзвеніли дрібні дзвіночки на упряжі (Збан. Словник української мови в 11 томах