1. Словник української мови у 20 томах

упряж

У́ПРЯЖ, і, ж.

1. Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та ін. тварин.

Мужики ставали з плугами .. й поправляли упряж на конях (Л. Мартович);

Коні задоволено пирхають, клацають упряжжю й копитами (В. Винниченко);

Із дубняка, подзвонюючи упряжжю, виринули засніжені коні і сани-оплени (М. Стельмах);

Мчали санки, покрикували візники, тендітно дзвеніли дрібні дзвіночки на упряжі (Ю. Збанацький);

Врозтіч метнулися коні, порвали – сполохані – упряж; Нарізно мчать без дороги і порвані віжки лишають (М. Зеров);

// перен., розм. Про важку, здебільшого примусову працю, службу.

– Я затягнувся, так сказати, в своїй канцелярійній упряжі (І. Франко);

// Спосіб запрягання.

Упряж для волів на всій території [України] була ідентична – ярмово-війова. Один з її різновидів – упряж бовкуном, що призначалася для одного вола (з наук. літ.).

2. зал. Зчіпний пристрій у вагонах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упряж — у́пряж іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. упряж — див. начиння Словник синонімів Вусика
  3. упряж — -і, ж. 1》 Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та інших тварин. || перен., розм. Про тяжку, здебільшого примусову працю, службу. || Спосіб запрягання. 2》 зал. Зчіпний пристрій у вагонах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упряж — Ремені, паси, посторонки та ін. знаряддя, що дають змогу використовувати тварину в запряжці; напр., у. хомутова, ярмова, шорна, шлеї та ін. Універсальний словник-енциклопедія
  5. упряж — У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В. Словник синонімів української мови
  6. упряж — У́ПРЯЖ, і, ж. 1. Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та ін. тварин. Мужики ставали з плугами.. й поправляли упряж на конях (Март., Тв., 1954, 98); Мчали санки, покрикували візники, тендітно дзвеніли дрібні дзвіночки на упряжі (Збан. Словник української мови в 11 томах