упряж
У́ПРЯЖ, і, ж.
1. Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та ін. тварин.
Мужики ставали з плугами.. й поправляли упряж на конях (Март., Тв., 1954, 98);
Мчали санки, покрикували візники, тендітно дзвеніли дрібні дзвіночки на упряжі (Збан., Сеспель, 1961, 258);
Врозтіч метнулися коні, порвали — сполохані — упряж; Нарізно мчать без дороги і порвані віжки лишають (Зеров, Вибр., 1966, 321);
// перен., розм. Про важку, здебільшого примусову працю, службу.
— Я затягнувся, так сказати, в своїй канцелярійній упряжі (Фр., VII, 1951, 214);
// Спосіб запрягання.
Упряж для волів на всій території [України] була ідентична — ярмово-війова. Один з її різновидів — упряж бовкуном, що призначалася для одного вола (Нар. тв. та етн., 5, 1975, 65).
2. зал. Зчіпний пристрій у вагонах.
Значення в інших словниках
- упряж — у́пряж іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- упряж — див. начиння Словник синонімів Вусика
- упряж — -і, ж. 1》 Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та інших тварин. || перен., розм. Про тяжку, здебільшого примусову працю, службу. || Спосіб запрягання. 2》 зал. Зчіпний пристрій у вагонах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упряж — У́ПРЯЖ, і, ж. 1. Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та ін. тварин. Мужики ставали з плугами .. й поправляли упряж на конях (Л. Мартович); Коні задоволено пирхають, клацають упряжжю й копитами (В. Словник української мови у 20 томах
- упряж — Ремені, паси, посторонки та ін. знаряддя, що дають змогу використовувати тварину в запряжці; напр., у. хомутова, ярмова, шорна, шлеї та ін. Універсальний словник-енциклопедія
- упряж — У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В. Словник синонімів української мови