упруг

УПРУ́Г, а, ч., заст.

1. Міра площі, ділянка землі (дорівнює ¼ або ⅛ десятини), яку можна зорати однією упряжкою волів.

— Вся земля наша, одвіку, бо кожна грудка, кожен упруг политі потом, погноєні кров’ю трудящих (Коцюб., II, 1955, 72);

*Образно. Може викую я з його [слова] До старого плуга Новий леміш і чересло. — І в тяжкі упруги… Може зорю́ переліг той (Шевч., І, 1963, 224).

2. Міра часу, що дорівнює четвертій частині робочого дня.

На (в, о, об) вечі́рньому упру́зі — перед заходом (про сонце).

Як же сонечко вже стало На вечірньому упрузі, Стихли сурми, гомін, крики, Тихо стало скрізь у лузі (Л. Укр., І, 1951, 366);

Кінчився літній день, і сонце на упрузі Вечірньому було (Вороний, Вибр., 1959, 105);

На (в, о, об) тре́тьому упру́зі — після полудня.

Вже так як об третьому упрузі назирне він коненя (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. упруг — упру́г іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. упруг — УПРУ́Г, а, ч., заст. 1. Міра площі, ділянка землі (дорівнює ¼ або ⅛ десятини), яку можна зорати однією упряжкою волів. – Вся земля наша, одвіку, бо кожна грудка, кожен упруг политі потом, погноєні кров'ю трудящих (М. Коцюбинський); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. упруг — Одиниця виміру землі  Словник застарілих та маловживаних слів
4. упруг — -а, ч., заст. 1》 Міра площі, ділянка землі (дорівнює 1/8 або 1/4 десятини), яку можна зорати однією упряжкою волів. 2》 Міра часу, що дорівнює четвертій частині робочого дня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. упруг — Упруг, -га м. 1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Г. Барв. 332. Годі! — крикне мов опарений, — годі орати! — Як годі?...  Словник української мови Грінченка