упряжний
УПРЯЖНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до у́пряж.
Первісними знаряддями упряжного зв’язку є лямка, посторонки, дишло, голоблі (Нар. тв. та етн., 4, 1976, 70).
2. Який ходить в упряжці, не верховий (про коня); запряжний.
За своїм характером робота упряжного коня різноманітна (Конярство, 1957, 163).
Словник української мови (СУМ-11)