Словник української мови в 11 томах

урду

УРДУ́, невідм., ж. Одна з державних мов Індії та Пакистану.

У самій Індії одні вважають, що хінді й урду — дві різні мови, інші вважають їх двома стилями однієї і тієї ж мови (Мовозн., XVIII, 1963, 79);

Державними мовами в Пакистані є урду й англійська мова. Останню знає невелика кількість жителів (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 195).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. урду — урду́ іменник жіночого роду мова  Орфографічний словник української мови
  2. урду — невідм., ж. Офіційна мова Пакистану й одна з основних мов Індії.  Літературне слововживання
  3. урду — УРДУ́, невідм., ж. Одна з державних мов Індії та Пакистану. У самій Індії одні вважають, що хінді й урду – дві різні мови, інші вважають їх двома стилями однієї і тієї ж мови (з наук. літ.); Державними мовами в Пакистані є урду й англійська мова.  Словник української мови у 20 томах
  4. урду — невідм., ж. Одна з державних мов Індії та Пакистану.  Великий тлумачний словник сучасної мови