урегульований
УРЕГУЛЬО́ВАНИЙ (ВРЕГУЛЬО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до урегулюва́ти.
Перед ним [молодим Лімбахом] стелилася дорога до життя, щоправда, повного праці, але достатнього та урегульованого (Фр., IV, 1950, 252).
Словник української мови (СУМ-11)