уривистий

УРИ́ВИСТИЙ, а, е.

1. Те саме, що ури́вчастий 1.

Каті здалося, що вона виголосила не тільки довгу, але й глибоку змістом промову. А насправді вона витисла лише кілька уривистих, плутаних фраз (Вол., Місячне срібло, 1961, 306).

2. Який має дуже стрімкі, прямовисні схили, береги.

Пониззя балок і допливів, затоплені Каховським водоймищем, перетворилися на вузькі, глибокі і довгі затоки водоймища з крутими, часом уривистими берегами (Укр. бот. ж., т. XVII, № 1, 1960, 4).

Значення в інших словниках

1. уривистий — ури́вистий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. уривистий — [уривиестией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
3. уривистий — УРИ́ВИСТИЙ, а, е. 1. Те саме, що ури́вчастий 1. Каті здалося, що вона виголосила не тільки довгу, але й глибоку змістом промову. А насправді вона витисла лише кілька уривистих, плутаних фраз (І. Волошин).  Словник української мови у 20 томах
4. уривистий — -а, -е. 1》 Те саме, що уривчастий 1). 2》 Який має дуже стрімкі, прямовисні схили, береги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уривистий — УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ...  Словник синонімів української мови