уривистий
УРИ́ВИСТИЙ, а, е.
1. Те саме, що ури́вчастий 1.
Каті здалося, що вона виголосила не тільки довгу, але й глибоку змістом промову. А насправді вона витисла лише кілька уривистих, плутаних фраз (І. Волошин).
2. Який має дуже стрімкі, прямовисні схили, береги.
Пониззя балок і допливів, затоплені Каховським водоймищем, перетворилися на вузькі, глибокі і довгі затоки водоймища з крутими, часом уривистими берегами (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)