уривистий

ури́вистий

-а, -е.

1》 Те саме, що уривчастий 1).

2》 Який має дуже стрімкі, прямовисні схили, береги.

Значення в інших словниках

1. уривистий — ури́вистий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. уривистий — [уривиестией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
3. уривистий — УРИ́ВИСТИЙ, а, е. 1. Те саме, що ури́вчастий 1. Каті здалося, що вона виголосила не тільки довгу, але й глибоку змістом промову. А насправді вона витисла лише кілька уривистих, плутаних фраз (І. Волошин).  Словник української мови у 20 томах
4. уривистий — УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ...  Словник синонімів української мови
5. уривистий — УРИ́ВИСТИЙ, а, е. 1. Те саме, що ури́вчастий 1. Каті здалося, що вона виголосила не тільки довгу, але й глибоку змістом промову. А насправді вона витисла лише кілька уривистих, плутаних фраз (Вол., Місячне срібло, 1961, 306).  Словник української мови в 11 томах