уривцем
УРИВЦЕ́М, присл., розм. Те саме, що ури́вками.
Зараз крутилки хлопці майструють. Кипить робота, хоч і уривцем працюють. Бо весна: грядки, сад, навчання (Головко, І, 1957, 191).
Словник української мови (СУМ-11)УРИВЦЕ́М, присл., розм. Те саме, що ури́вками.
Зараз крутилки хлопці майструють. Кипить робота, хоч і уривцем працюють. Бо весна: грядки, сад, навчання (Головко, І, 1957, 191).
Словник української мови (СУМ-11)