Словник української мови в 11 томах

уродливець

УРОДЛИ́ВЕЦЬ, УРОДЛИ́ВИЙ, УРОДЛИ́ВИЦЯ, УРОДЛИ́ВІСТЬ див. вродли́вець, вродли́вий і т. д.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. уродливець — уродли́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. уродливець — УРОДЛИ́ВЕЦЬ див. вродли́вець.  Словник української мови у 20 томах
  3. уродливець — уродливий, уродливість див. вродливець, вродливий і т. д.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уродливець — КРА́СЕНЬ (той, хто виділяється своєю красою; вродливий хлопець, чоловік), КРАСУ́НЬ, КРАСУ́Н діал., КРАСЮ́К діал.; ВРОДЛИ́ВЕЦЬ (УРОДЛИ́ВЕЦЬ рідше), ВРО́ДА розм., ХОРОШУ́Н розм., ХОРОШЕ́НЬ діал., ГАРНЮ́К діал., ПОДО́БЕ́НЬ діал. (тільки про людину).  Словник синонімів української мови