утриманець
УТРИ́МАНЕЦЬ, нця, ч. Людина, яка перебуває на чиєму-небудь утриманні ( див. утри́мання² 1).
— Щоб одружитися, треба подумати, на які кошти утримувати дружину.. А ви ще, студенте Передерій, самі утриманець (Рибак, Час.., 1960, 280);
— Я ще нічого не знаю, ще нічого не вирішив, але бездарним актором або утриманцем твого батька не буду ніколи (Собко, Нам спокій.., 1959, 47).
Словник української мови (СУМ-11)