утрирувати
УТРИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і неперех. Занадто перебільшувати; спотворювати, доводячи до крайнощів.
Утрируючи кожен рух — почухав [чоловік] потилицю, аж зовсім козирком очі закривши, потім поправив кашкет, похитав головою (Головко, І, 1957, 300).
Словник української мови (СУМ-11)