утрирувати —
УТРИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., що і без прям. дод. Занадто перебільшувати; спотворювати, доводячи до крайнощів. Утрируючи кожен рух – почухав [чоловік] потилицю, аж зовсім козирком очі закривши, потім поправив кашкет, похитав головою (А.
Словник української мови у 20 томах
утрирувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. і неперех. Занадто перебільшувати; спотворювати, доводячи до крайнощів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
утрирувати —
ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (уявляти або зображувати що-небудь більшим, ніж у дійсності), ГІПЕРБОЛІЗУВА́ТИ книжн., РОЗДУВА́ТИ розм., РОЗДМУ́ХУВАТИ розм.; УТРИ́РУВАТИ книжн. (доводити до крайньої міри вияву). — Док.
Словник синонімів української мови
утрирувати —
УТРИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і неперех. Занадто перебільшувати; спотворювати, доводячи до крайнощів. Утрируючи кожен рух — почухав [чоловік] потилицю, аж зовсім козирком очі закривши, потім поправив кашкет, похитав головою (Головко, І, 1957, 300).
Словник української мови в 11 томах