утрирувати

УТРИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., що і без прям. дод.

Занадто перебільшувати; спотворювати, доводячи до крайнощів.

Утрируючи кожен рух – почухав [чоловік] потилицю, аж зовсім козирком очі закривши, потім поправив кашкет, похитав головою (А. Головко);

Свічі освітлюють кілька облич, викарбовують на них зморшки, утрирують вирази (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. утрирувати — утри́рувати дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утрирувати — (перебільшувати) перетягати струну, пересолювати, переперчувати, переборщувати, передавати куті меду, г. переяскравлювати, п! ШАРЖУВАТИ  Словник синонімів Караванського
3. утрирувати — Переборщувати, переборщити, попереборіцувати, пересаджувати, пересадити, попересаджувати, перебільшувати, перебільшити, поперебільшувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. утрирувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і неперех. Занадто перебільшувати; спотворювати, доводячи до крайнощів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. утрирувати — ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ (уявляти або зображувати що-небудь більшим, ніж у дійсності), ГІПЕРБОЛІЗУВА́ТИ книжн., РОЗДУВА́ТИ розм., РОЗДМУ́ХУВАТИ розм.; УТРИ́РУВАТИ книжн. (доводити до крайньої міри вияву). — Док.  Словник синонімів української мови
6. утрирувати — Утри́рува́ти, -ру́ю, -ру́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. утрирувати — УТРИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і неперех. Занадто перебільшувати; спотворювати, доводячи до крайнощів. Утрируючи кожен рух — почухав [чоловік] потилицю, аж зовсім козирком очі закривши, потім поправив кашкет, похитав головою (Головко, І, 1957, 300).  Словник української мови в 11 томах