файненький

ФАЙНЕ́НЬКИЙ, а, е, діал. Пестл. до фа́йний.

Ой дивися, дівчинонько, який я файненький (Коломийки, 1969, 112).

Значення в інших словниках

1. файненький — файне́нький прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. файненький — див. вродливий  Словник синонімів Вусика
3. файненький — ФАЙНЕ́НЬКИЙ, а, е, діал. Пестл. до фа́йний. Ой дивися, дівчинонько, який я файненький (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
4. файненький — -а, -е, зах. Пестл. до файний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. файненький — Файний, -а, -е Красивый; хорошій. Дівка файна. Гол. IV. 444. Зобачив на високій горі дуже файну церкву. Гн. II. 48. (Мур) робив мій дядько, — муляр був файний. Грин. ІІ. 94. ум. файненький, файнесенький. Собачка молоденька, файненька бігає. Грин. II. 74.  Словник української мови Грінченка