фиркання

ФИ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. фи́ркати¹ та звуки, утворювані цією дією.

Знадвору доноситься крик: їдуть, їдуть! — чутні гуркіт, фиркання… (Мирний, І, 1954, 306);

Він дивився на сонце, на свої ниви,.. вбирав у себе гамір пташок, фиркання коней (Коцюб., II, 1955, 400).

Значення в інших словниках

1. фиркання — фи́ркання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. фиркання — див. звучання  Словник синонімів Вусика
3. фиркання — ФИ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. фи́ркати¹ та звуки, утворювані цією дією. Знадвору доноситься крик: їдуть, їдуть! – чутні гуркіт, фиркання... (Панас Мирний); Він дивився на сонце, на свої ниви, .. вбирав у себе гамір пташок, фиркання коней (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. фиркання — -я, с. Дія за знач. фиркати I та звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови