формант
ФОРМА́НТ, а, ч., лінгв. Частина слова, що змінює лексичне й граматичне значення кореня або основи; служить для словотвору і словозміни; афікс.
При переході в клас службових слів прислівники втрачають здатність самостійно передавати ознаки й ознаки ознак і починають відігравати роль формантів, тобто вказувати на різного характеру зв’язки між повнозначними словами — носіями понять (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 469).
Словник української мови (СУМ-11)