формотворення

ФОРМОТВО́РЕННЯ, я, с.

1. Утворення, поява нових форм.

В історичному процесі формотворення народного зодчества, і зокрема, дерев’яного, природні умови відіграли значну роль (Дерев. зодч. Укр., 1949, 7);

Взаємодія людини з природою в процесі доцільного, трудового формотворення є технічною стороною праці, а взаємодія між людьми становить її соціальну сторону (Ком. Укр., 12, 1969, 34);

Формотворення рослинних організмів.

2. лінгв. Утворення граматичних форм того самого слова; словозміна.

Формотворення за аналогією полягає у зміні зовнішнього вигляду граматичних форм внаслідок підсвідомої заміни в них одного елемента іншим (Мовозн., XVI, 1961, 24).

Значення в інших словниках

1. формотворення — формотво́рення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. формотворення — ФОРМОТВО́РЕННЯ, я, с. лінгв. Утворення граматичних форм того самого слова; словозміна. Формотворення за аналогією полягає у зміні зовнішнього вигляду граматичних форм унаслідок підсвідомої заміни в них одного елемента іншим (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. формотворення — -я, с. 1》 Утворення, поява нових форм. 2》 лінгв. Утворення граматичних форм того самого слова; словозміна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. формотворення — СЛОВОЗМІ́НА лінгв. (утворення граматичних форм того самого слова), ФОРМОТВО́РЕННЯ.  Словник синонімів української мови