форсунка
ФОРСУ́НКА, и, ж. Пристрій, за допомогою якого розпилюють рідину (перев. рідке паливо, воду).
Довкола турбіни з форсунками сновигали монтажники (Баш, Вибр., 1948, 125);
Обприскування з економічних форсунок проводили на другій швидкості (Колг. Укр., 4, 1956, 19);
Машина [для фарбування] обладнана вертикальним розпилювачем циркулярної дії з форсунками, які мають пристрій для інфрачервоного випромінювання, що сприяє швидкому висиханню фарби (Наука… 3, 1962, 34).
Словник української мови (СУМ-11)