фуркіт

ФУ́РКІТ, коту, ч. Звуки, утворювані крилами птахів при польоті або швидким рухом, дією чого-небудь.

Табунець горобців з фуркотом вилетів із клуні (Стельмах, II, 1962, 403);

Тихо було навколо, спали степи. З фуркотом спурхували з придорожньої трави обважнілі жайворонки в темноту (Гончар, Таврія, 1952, 368);

Кайло вкрилося туманом, і холодну дерев’яну ручку було чути навіть крізь рукавиці. Земля була мерзла і тверда, як бетон. Відбиті грудочки відлітали з фуркотом, як уламки гранати (Тют., Вир, 1964, 481).

Значення в інших словниках

1. фуркіт — фу́ркіт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фуркіт — ФУ́РКІТ, коту, ч. Звуки, утворювані крилами птахів при польоті або швидким рухом, дією чого-небудь. Табунець горобців з фуркотом вилетів із клуні (М. Стельмах); Тихо було навколо, спали степи.  Словник української мови у 20 томах
3. фуркіт — -коту, ч. Звуки, утворювані крилами птахів під час польоту або швидким рухом, дією чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови