футро
ФУ́ТРО, а, с., діал.
1. Хутро.
2. Шуба.
А стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі футро справити (Свидн., Люборацькі, 1955, 126);
Входить Володя, а за ним велетень у медвежім футрі (Фр., IV, 1950, 375).
Словник української мови (СУМ-11)