футро —
Фу́тро: — одяг з хутра [22] — хутряна шуба [19] — шуба [31]
Словник з творів Івана Франка
футро —
фу́тро іменник середнього роду діал.
Орфографічний словник української мови
футро —
Фу́тро. Хутро. Загортки, шлафроки, футраміскі і до подорожи (Б., 1899, рекл.); Товари з футрів: ковніри дамскі найновійшого сорта з ріжного ґатунку футрів (Б., 1900, рекл.) // пол. futro — 1) хутро, 2) шуба.
Українська літературна мова на Буковині
футро —
ФУ́ТРО, а, с., діал. 1. Хутро. Старий, мудрий Олов'янець, голова цехів, вернув хворий з-під Збаража, куди вибрався стрічати своїх слуг з набором дорогого футра (К.
Словник української мови у 20 томах
футро —
Хутро
Словник застарілих та маловживаних слів
футро —
-а, с., зах. 1》 Хутро. 2》 Шуба.
Великий тлумачний словник сучасної мови
футро —
ХУ́ТРО (вичинена шкура хутрового звіра чи взагалі тварини з густою шерстю), ШКУ́РА, ШКУ́РКА, ФУ́ТРО діал. Жадібно хапав він срібні келихи з різьблених мисників, коштовні хутра, постави і все, що впадало йому в око (З.
Словник синонімів української мови
футро —
ФУ́ТРО, а, с., діал. 1. Хутро. 2. Шуба. А стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі футро справити (Свидн., Люборацькі, 1955, 126); Входить Володя, а за ним велетень у медвежім футрі (Фр., IV, 1950, 375).
Словник української мови в 11 томах
футро —
Футро, -ра с. 1) = хутро. 2) Шуба, шубка. Гол. Од. 17. Треба було Орисі футро справити, — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Мавшого футра. Св. Л. 183. ум. футерко. Гол. Од. 17.
Словник української мови Грінченка