фіалка
ФІА́ЛКА, и, ж. Трав’яниста рослина родини фіалкових із фіолетовими, рідше жовтими, білими або різноколірними квітками.
Фіалки вкривали долину круглими, як п’ятаки, листками (Н.-Лев., II, 1956, 137);
З фіалки й конвалії пахощі дишуть (Крим., Вибр., 1965, 72);
В кущиках свіжої трави між деревами розцвіли фіолетові фіалки (Коп., Сон. ранок, 1951, 145);
В березні — квітні розцвітають.. пахучі гірські фіалки з дуже великими ліловими і триколірними квітками (По заповідних місцях.., 1960, 145);
*У порівн. Які очі у неї? Не встиг роздивитись. Невже не побачу?.. Протискаюсь плечем і стрічаюся з нею. Наче фіалки після дощу. Темні, м’які, блискучі (Коцюб., II, 1955, 418).
♦ Нічна́ фіа́лка — назва ряду трав’янистих рослин із запашними квітами, що належать до родини орхідних, хрестоцвітих і т. ін.
Ось тут, де пахне горіхом, степом, нічною фіалкою, і спати можна надворі, не залазячи в мішок… (Гончар, Тронка, 1963, 178);
Трико́лірна фіа́лка — те саме, що бра́тки.
Фіалка триколірна — трав’яниста одно— або дворічна рослина.. Квітки великі, віночок значно більший за чашечку, дві верхні пелюстки звичайно темно-фіолетові або сині (Лікар. рослини.., 1958, 200).
Словник української мови (СУМ-11)