фіалковий

ФІА́ЛКО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до фіа́лка.

Фіалковий запах.

2. Кольору фіалки; фіолетовий.

А тая жінка в фіалковій сукні.. була колись вродлива, Мов квітка гарна, любая Марія! (Л. Укр., IV, 1954, 117);

Вечори падали на Дніпро з усієї сили, вечори фіалкові, вечори смоляні (Ю. Янов., II, 1958, 197);

Стояв невеличкий селянський коник з веселими фіалковими очима (Стельмах, II, 1962, 236).

3. у знач. ім. фіа́лко́ві, вих, мн. Родина рослин, до якої належать різні фіалки.

♦ Фіа́лковий ко́рінь — кореневище деяких видів рослин із роду ірису, що містить ефірну олію.

Значення в інших словниках

1. фіалковий — фіа́лковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. фіалковий — [ф'іалковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
3. фіалковий — ФІА́ЛКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до фіа́лка. Через загорожі звисали фіалкові гліцинії (П. Панч); Фіалковий запах. 2. Кольору фіалки; фіолетовий. А тая жінка в фіалковій сукні .. була колись вродлива, Мов квітка гарна, любая Марія!...  Словник української мови у 20 томах
4. фіалковий — -а, -е. 1》 Прикм. до фіалка. Фіалковий запах. 2》 Кольору фіалки; фіолетовий. Фіалковий корінь — кореневище деяких видів рослин із роду ірису, що містить ефірну олію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фіалковий — ФІОЛЕ́ТОВИЙ (про колір), ФІА́ЛКОВИЙ, БУЗКО́ВИЙ, ЛІЛО́ВИЙ (світліший). Зацвіли айстри, переливаючись синіми, рожевими, білими, фіолетовими барвами (І. Цюпа); А тая жінка в фіалковій сукні...  Словник синонімів української мови