фіалково

ФІА́ЛКО́ВО. Присл. до фіа́лко́вий 2.

Розцвітала вода фіалкова, коли ранком погожим, ясним.. над рікою зустрілася з ним… (Гонч., Вибр., 1959, 95);

// у знач. присудк. сл.

Димно Ніч над дахами громадиться. В теплому небі Так по-весняному високо, так фіалково! (Мисик, Біля криниці, 1967, 25).

Значення в інших словниках

1. фіалково — фіа́лко́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. фіалково — ФІА́ЛКО́ВО. Присл. до фіа́лковий 2. Розцвітала вода фіалково, коли ранком погожим, ясним .. над рікою зустрілася з ним... (І. Гончаренко); // у знач. пред. Димно Ніч над дахами громадиться. В теплому небі Так по-весняному високо, так фіалково! (В. Мисик).  Словник української мови у 20 томах
3. фіалково — Присл. до фіалковий 2). || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови