фіалковість
ФІА́ЛКОВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до фіа́лковий 2.
Весняним клекотом бурунить, мерехтить, міниться вогнями велике місто. Вгорі — в густій фіалковості неба, ніби відпромінені знизу, з землі, мерехтять зорі (Коз., Листи.., 1967, 318).
Словник української мови (СУМ-11)