фільм
ФІЛЬМ, у, ч.
1. Твір кіномистецтва; кінокартина.
Її улюбленими фільмами були водевілі з участю Ліндера, Пренса і Глупишкіна (Смолич, II, 1958, 94);
Переключаючись на роботу в кіно, я думав присвятити себе виключно жанру комічних і комедійних фільмів (Довж., І, 1958, 21);
Доброякісного звучання кольорового фільму в кінопересувках добились, переробивши звуковідтворювальну частину проекторів (Пересувні кінопр., 1959, 38);
Науковий фільм — це чисто якісний фільм, і якість його не в тому, що він відкриває, а саме в пафосі пізнання (Веч. Київ, 10.VII 1971, 2).
Документа́льний фільм див. документа́льний;
Німи́й фільм див. німи́й.
2. Тонка прозора плівка з нанесеним на неї світлочутливим шаром, яку використали для фотографічного й кінематографічного знімання.
Багато метрів фільму пройде перед примруженими очима, доки я дивлюся на нахідку: бивень [мамута] «Віма» (Ю. Янов., І, 1958, 103).
3. Те саме, що фільмоко́пія.
Ми поїхали вдвох із шофером і повезли фільм (Ю. Янов., II, 1958, 119);
Перший же товарний поїзд доставив сюди незвичайний багаж — дорогоцінне для комсомольців кіноустаткування і дві цинкових коробки з фільмами (Шиян, Баланда, 1957, 195).
♦ Крути́ти фільм див. крути́ти.
Словник української мови (СУМ-11)