фільтр

ФІЛЬТР, а, ч. Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок.

Треба неодмінно в першому ж населеному пункті закупити свічки й сірники. Посуд є. Фільтр для болотної води теж (Смолич, II, 1958, 44);

Масло в процесі роботи двигуна безперервно забруднюється механічними домішками. Для очищення від них масла на двигунах комбайнів установлено фільтри (Зерн. комбайни, 1957, 207);

Матеріалом для фільтра беруть найчастіше спеціальний фільтрувальний папір (Цікава хімія, 1954, 123);

*Образно. Атмосфера Землі є своєрідним фільтром, який затримує значну частину сонячного спектра й космічного випромінювання (Наука.., 2, 1958, 14);

*У порівн. Встановлено, що густе листя, хвоя і навіть гілки дерев затримують дуже багато пилу, очищаючи повітря, немов фільтр (Озелен. колг. села, 1955, 9);

// Пристрій, що пропускає або затримує електричні струми, електромагнітні або звукові хвилі певної частоти і т. ін.

Поширенню перешкод електричною сіткою можна запобігти шляхом вмикання спеціальних фільтрів, що складаються з конденсаторів і дроселів (Осн. радіотехн., 1957, 169).

Значення в інших словниках

1. фільтр — фільтр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. фільтр — Цідило.  Словник синонімів Караванського
3. фільтр — Цідило  Словник чужослів Павло Штепа
4. фільтр — ФІЛЬТР, а, ч. Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок. Треба неодмінно в першому ж населеному пункті закупити свічки й сірники. Посуд є. Фільтр для болотної води теж (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. фільтр — -а, ч. Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок. || Пристрій, що пропускає або затримує електричні струми, електромагнітні або звукові хвилі певної частоти і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фільтр — (франц. filtre, від лат. filtrum – повсть) пристрій або речовина для розділення чого-небудь, напр. рідини (газу) і завислих у ній твердих домішок, розділення електромагнітних або звукових хвиль тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. фільтр — Пристрій для відділення рідини чи газу від твердих частинок методом пропускання суміші через фільтруючі перегородки (шар піску, тканину, фільтрувальний папір, керамічні маси); ф. можуть бути нерухомими або рухомими.  Універсальний словник-енциклопедія
8. фільтр — ОЧИ́СНИК (пристрій для очищення чого-небудь), ОЧИ́ЩУВАЧ, ФІЛЬТР (рідини, газу). На.. агрегатах встановили додаткові очисники, завдяки яким бавовна стала чистішою (з газети); Згадали про оригінальну систему очищувачів...  Словник синонімів української мови
9. фільтр — Фільтр, -тра; фі́льтри, -трів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)